КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПРИБУЗЬКА ГІМНАЗІЯ ЛУКА-МЕЛЕШКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ»
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПРИБУЗЬКА ГІМНАЗІЯ ЛУКА-МЕЛЕШКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ»
Сьогодні школа в кожному селі – осередок знань, духовності, культури. В нашому населеному пункті – це ще й гордість місцевої громади, адже приміщення нове, доглянуте, має естетичний вигляд, а головне – це друга домівка для учнів та вчителів.
Заснована школа далекого 1859 року на передодні реформ царського уряду, який хотів модернізувати країну. Школа відкривалася як церковно – приходська і перебувала у віданні Священного Синоду.
Приміщення було не пристосоване до навчання. Це була стара попівська хата. Так школа проіснувала 29 років. І лише в 1888 року побудовано нове приміщення школи громадою села. Звісно, що будівля була дерев`яною, обмазана глиною. Так, 1867 році в Шкуринецькій церковно – приходській школі вчилося 20 хлопчиків і 9 дівчаток, а населення, згідно статистики, становило 831 особа селянського стану.
З 1924 по 1941 роки навчальний заклад нашого села називався Шкуринецька неповна середня школа, або Шкуринецька чотирирічна українська трудова школа, закладом опікується переважно громада. Так, згідно перепису, в селі 200 дітей шкільного віку, але школу відвідує 16 хлопчиків і 6 дівчаток.
В другій половині 20-х років кількість учнів постійно збільшувалася завдяки вимогам місцевої влади до селян – вчити дітей. Так в 1926 році учнів в школі вже 80, а до початку 30-х років понад 200. Така кількість учнів була аж до початку війни ( в 1940 році 288 учнів ). Через те, що в школі було лише чотири класні кімнати, навчалися в дві зміни. Вчило дітей дев`ять, десять вчителів, працювало дві технічки. Педагогічне навантаження коливалося від 20 до 31 години на тиждень.
В 30-х роках педагогічний колектив школи активно задіюється владою до процесу ліквідації неписьменності на селі. Складалися списки неграмотних серед жителів села і вони повинні були відвідувати лікпункт, де з ними працювали вчителі школи. Вік неписьменних від 19 до 35 років (всього 96 чоловік на 1931 рік). В 30-х роках ХХ століття назва освітнього закладу нашого села – Шкуринецька неповна середня школа (семирічка). Вже існує піонерська організація при школі і є навіть комсомольці (їх троє в 1938 році). В кінці 30-х років наповнюваність класів становила від 22 до 40 учнів (в середньому 31 учень). Відмінником стати було дуже нелегко. З 225 учнів в 1938 році їх було 13 (4 в початкових класах і 9 в старших). Щороку від 2 до 5 учнів кожного класу залишали на повторний курс навчання. При школі діють гуртки: літературний, музично – драматичний, юних безвірників. На 1938 рік директором школи був Присяжнюк Іван Якович. Крім навчання значна увага приділялась виховній роботі. Акцент робився на виконання п`ятирічок за чотири року, питання колективізації, індустріалізації. Дітей в школі не харчували. В 1940 році директором школи призначено Власова Зиновія Васильовича.
Окрема сторінка історії школи – це період фашистської окупації, що тривав з 20 липня 1941 року по 15 березня 1944 року. Німці школу не закрили і діти мали змогу продовжити навчання, але відвідували її досить мало учнів. Навчання велося українською мовою.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни школа продовжувала діяти, Приміщення складалося з п`яти кімнат та учительської. Наповнюваність класів понад 30 учнів. Адже, до першого класу зараховувались діти з 1934 по 1939 роки народження (ті, хто в період окупації школу не відвідували). Директором школи був Бернас Іван Іванович. Учительський колектив був невеликим (9 педагогів), але випускники школи згадують їх як справжніх майстрів своєї справи. В 1964 році село Шкуринці було переіменовано на Прибузьке, а отже й школа стала називатися Прибузька.
В 70 – 80-ті роки ХХ століття школа знаходилася в двох приміщеннях – одне в центрі села, а інше на краю села біля лівого берега річки Південний Буг. На місці першого приміщення побудована нова школа, а інше переобладнано, відремонтовано, де нині знаходиться адмін приміщення. Діяли піонерська та комсомольська організації, кілька гуртків. Особливий інтерес викликали заняття фотогуртка, яким керував вчитель фізики Євсєєв Ю.Г. Функціонувала вечірня школа, група продовженого дня. Значна частина вчителів добиралась з міста до школи пішки, іноді переправляючись через річку на човні. Це було досить небезпечно під час повені. Директором школи працював Григорчук Іван Давидович, який викладав історію.
З 1980 по 1993 рік керувала школою Левчук Лідія Володимирівна. Саме в цей період була побудована нова школа. Лідія Володимирівна займалася підготовкою проекту для будівництва, контролювала хід побудови. Будівельні роботи велися з 1986 по 1989 роки. Будівля двоповерхова, з просторими класами, великими добре обладнаними майстернею та спортзалом, їдальнею на 40 місць, бібліотекою, окремою котельнею. Все це тоді здавалося мрією для учнів, батьків, вчителів. Тому всі, непокладаючи рук, працювали влітку 1989 року, щоб першого вересня таки школа запрацювала. Школа здана в експлуатацію 1 вересня 1989 року, а вже в 1995 році (директор Нудельман Олександр Петрович) їздив до Білої Церкви на шинний завод брати покриття для спортзалу з гуми за кошти сільської. СЕС постійно вимагала заміни підлоги через її не екологічність. Лише в 2009 році це вдалось реалізувати під час капітального ремонту спортзалу. В 2008 році шкільну котельну перевели на газове опалення, зроблено додатковий ремонт опалювальної системи. З 2011 року в нашій школі почав працювати хореографічний гурток ( керівник Заморуєва С.В. ). Без танцювального ансамблю « Дзиґа » не обходиться нині жодне шкільне свято, чи масштабний виховний захід. Протягом літа 2013 року облаштовано внутрішні туалети за сприяння сільського голови Сича В.М. та директора підприємства «Ковінько – ковбаси» Яворської Л,М.. Також було складено проект на заміну вже старих дерев`яних вікон та дверей на метолопластикові. Всі ці заходи проводились, коли директором школи працював Нудельман Олександр Петрович. На цій посаді він пропрацював 21 рік ( з 1992 по 2014 рік ). З першого травня 2014 року пішов на заслужений відпочинок. В серпні 2014 року директором школи було призначено Студілка О.В. Протягом серпня – вересня 2014 року роботи по заміні вікон все ж виконали. Проект вартістю 488.000 гривень повністю оплатила Луко – Мелешківська сільська рада ( голова Сич В.М. ). Нині в школі працює колектив з 16 педагогів. Це фахові, амбітні люди, які будують плани на майбутнє з надією на кращі зміни в ході реформування освіти.
З 2014-2015 навчального року було оновлено систему методичної роботи, відбулась зміна поколінь педагогічних працівників, активізувалась співпраця з батьківською громадськістю, активно почали впроваджувати інновації в освітній процес - як результат збільшення контингенту учнів, призерів Всеукраїнських олімпіад ІІ етапу.
В 2015 році було реконструйовано шкільну котельню, а саме встановлені сучасні твердопаливні котли, які дозволяють економити бюджетні кошти, якісно обігрівати всі приміщення закладу. А головне - ми маємо альтернативу: палити дорогим газом, чи дешевшим паливом ,часто, місцевого походження.
В 2016 році почалась активна підготовча робота по реорганізації закладу в НВК. Була поставлена амбітна мета - відкриття двох груп дошкільного підрозділу. Протягом 2016 та до жовтня 2017 року були проведені відповідні роботи по реконструкції приміщень та закупівлі меблів та інвентаря, побудували артезіанську свердловину для забезпечення учнів та вихованців водою, провели капітальний ремонт харчоблока із закупівлю нового обладнання та посуду. Це дозволило 25 жовтня 2017 року урочичто відкрити дошкільний підрозділ, який успішно функціонує досі. Всі роботи проводились коштом районного бюджету та бюджету Лука-Мелешківської сільської ради.
З 01.09. 2017 року почали реалізацію концепції НУШ, на що від держави отримали кошти на закупівлю меблів, дидактичних матеріалів, техніки... Освітнє середовище закладу суттєво покращилось, осучаснилось. Це позитивно вплинуло на якість освітнього процесу, впровадження інновацій.
З 12.07.2019 року Прибузький НВК було реорганізовано в Прибузьку філію КЗ «ЗЗСО-ліцей Лука-мелешківської сільської ради». Заклад втратив статус юридичної особи і діє на підставі Положення про філію. Проте, суттєво покращилось фінансування закладу на закупівлю канцелярських товарів, медикаментів, деззасобів, меблів, виплату премій педагогічним та технічним працівникам тощо... Суттєво поповнився парк комп`ютерної техніки. Так, станом на весну 2023 року практично кожен вчитель забезпечений ноутбуком, що в умовах дистанційного, чи змішаного навчання дозволяє забезпечити належну якість навчання.
З 2019-2020н.р. в нашому навчальному закладі з`явилось інклюзивне навчання відповідно до вимог Закону України «Про освіту». Адміністрацією філії напрацьована нормативно-правова база, прийнято асистента вчителя, складено ІПР, адаптовано навчальну програму, сформовано команду супроводу. Зараз маємо 5 інклюзивних дітей, 2 асистенти вчителя. В грудні 2021 року було проведено капітальний ремонт інклюзивної кімнати коштом Лука-Мелешківської сільської ради. На кошти, виділені державою на інклюзивне навчання, закуплені меблі, техніку,дидактичні ігри тощо. Так, ми отримали сучасну, функціональну інклюзивну кімнату.
Впродовж 2022 року замінено систему водопостачання, та проведено комплекс протипожежних заходів: встановлено громовідводи, оброблено дерев`яні поверхні горища, встановлено протипожежну сигналізацію, закуплено пожежний щит, протигази, демонтовано вогненебезпечні матеріали на шляхах евакуації та оздоблено їх відповідно до протипожежних вимог.
Початок збройної агресії московії проти України ми зустріли з прийому внутрішніх переселенців. Освітній процес було продовжено в дистанційному режимі, а згодом - в змішаному. Для цього влітку 2022 року облаштовано два об`єкти укриття на 90 осіб силами працівників нашого закладу та за підтримки Лука-Мелешківської сільської ради.
Співпрацюємо з волонтерським центром, збираєм гуманітарну допомогу, донатимо на потреби ЗСУ, берем участь у флешмобах, акціях,методичних заходах, залучаємо дітей ВПО до участі в шкільних заходах... При цьому виконуєм навчальні програми, проводим виховну роботу,берем участь в конкурсах, щоб війна не погіршила якість навчальних досягнень наших учнів. Вся наша шкільна родина мріє про якнайшвидшу ПЕРЕМОГУ України заради щасливого майбутнього наших дітей!